Казарми Рамі — османська фортеця часів військової реформи, яка стала найбільшою бібліотекою Стамбула

Казарми Рамі в районі Еюпсултан на європейському березі Стамбула — одна з найнесподіваніших пам'яток Туреччини: понад два з половиною століття військової історії, пожежа під час французької окупації, півтора десятиліття в ролі продуктового ринку з півтори тисячі крамниць і, нарешті, перетворення у 2023 році на одну з найбільших публічних бібліотек країни. Коли вперше входиш у внутрішній двір розміром 200 на 200 метрів, оточений вісьмома кам’яними крилами, розумієш масштаб: 75 000 квадратних метрів території, 33 000 квадратних метрів критої площі та будівля, в якій султан Махмуд II особисто прожив майже два роки, керуючи імперією. Казарми Рамі — це рідкісний випадок, коли сухі військові стіни стають місцем зустрічі поколінь, мов та епох.

Історія та походження Казарми Рамі

Будівництво комплексу розпочалося за часів двадцять шостого османського султана Мустафи III і тривало з 1757 по 1774 рік — в епоху, коли імперія намагалася перебудувати армію за європейськими зразками. Місце для гарнізону обрали не випадково: віддалене передмістя Еюп називалося «Рамі Чіфтлігі» (Rami Çiftliği), і тут, біля підніжжя пагорбів, розташовувалося господарство з пасовищами та складами. Війська, що вирушали на румелійські походи, використовували Рамі як пункт логістичної підтримки, і казарми спочатку були відомі як Артилерійські (Topçu Kışlası).

Поворотним став 1826 рік, коли Махмуд II придушив повстання яничарів і розформував старий корпус. На місці колишньої армії створювалася нова регулярна — «Асакір-і Мансуре-і Мухаммедіє», тобто «переможні воїни Мухаммеда». У 1828–1829 роках Рамі капітально перебудовують і розширюють саме для солдатів цієї реформи. Оскільки яничарські казарми в Левенті були зруйновані артилерійським вогнем, нова армія буквально переїхала під стіни Рамі. Тут же вперше продемонстрували публіці нову військову форму: фески, мундири європейського крою та взуття «калавра» — Рамі стало вітриною реформи одягу, ініційованої султаном.

Під час російсько-турецької війни 1828–1829 років Махмуд II перетворив казарми на свою резиденцію: 617 днів поспіль він керував державою звідси. Навіть після Адріанопольського миру 14 вересня 1829 року султан залишився в Рамі до 16 січня 1830-го — полювати, відпочивати та приймати міністрів. Близько двох років імперія жила «за адресою» казарм. У 1836–1837 роках до будівлі перевели студентів Військової школи (Mekteb-i Harbiye), і комплекс стали називати «Фюнун-і Харбіє-і Мансуре» — «науки переможної армії». Пізніше, під час Кримської війни 1853–1856 років, тут розмістився штаб султана Абдул-Меджида I, а остаточний архітектурний вигляд казарми набули за часів Абдул-Хаміда II (1876–1909).

Архітектура та що подивитися

За формою казарми Рамі — це величезний замкнутий прямокутник з кам'яної кладки, збудований навколо плацу розміром 200 на 200 метрів. У комплексу вісім крил і п'ять блоків, а загальна корисна площа території сягає 220 000 квадратних метрів. Це не палац і не фортеця, а функціональна архітектура класичної османської військової школи XVIII–XIX століть: довгі арочні галереї, ряди однакових віконних прорізів, товсті несучі стіни та внутрішні двори для шикування військ.

Внутрішній двір і кам'яна кладка

Головний двір розміром 200 на 200 метрів — серце комплексу. Після реставрації мощення та пропорції повернули до історичних: увійшовши через одні з воріт, відвідувач бачить майже нескінченну перспективу аркад. Кам'яна кладка — основний будівельний матеріал — за два з половиною століття неодноразово ремонтувалася, і сьогодні в стінах співіснують шари різних епох: фрагменти часів Мустафи III, реконструкції Махмуда II і тонка робота реставраторів 2010-х. Особливо ефектно двір виглядає на заході сонця, коли тепле світло лягає на сірий стамбульський вапняк.

Мечеть і мінарет із трагічною історією

На території казарм з самого початку існувала мечеть. У 1835 році у неї з'явився дерев'яний купол, а рік по тому — кам'яний мінарет. Під час союзної окупації Стамбула після Мудроського перемир'я мечеть використовували як пороховий склад: 28 червня 1919 року тут спалахнула пожежа. Будівля мечеті згоріла повністю, сусідній хамам постраждав частково, і від мусульманського комплексу вцілів лише мінарет. Ця самотня кам'яна голка досі служить німим свідком окупації та однією з найвиразніших деталей панорами Рамі.

Вісім крил і п'ять блоків

Внутрішнє планування — анфілада довгих казармових корпусів. Вісім крил розходяться симетрично, а п'ять блоків задають ритм фасадів. Після перетворення на бібліотеку Рамі у 2023 році в цих залах розмістилися читальні кімнати, дитячі відділення, секції для колекціонерів, виставкові простори та міський музей. Проектна книжкова колекція — близько семи мільйонів друкованих і цифрових одиниць, що робить Рамі однією з найбільших бібліотек країни. Крім книг, тут працюють близько 120 комерційних приміщень: книжкові магазини, сувенірні крамниці, банки, кафе, ресторани та кінотеатри. Окремий рівень відведено під парковку на 1200 автомобілів.

Реставрація та повернення до міста

Рішення відновити напівзруйнований і невдало перебудований комплекс ухвалило у 2010 році міське управління топографії та пам'яток. Тендер оголосили 4 серпня 2014 року, реставрація зайняла близько десяти років. Вартість робіт склала 200 мільйонів турецьких лір (близько 43,3 мільйона доларів на момент перерахунку). Реставратори повертали будівлі історичний і культурний вигляд, відновлюючи втрачені елементи за архівними кресленнями. З 13 січня 2023 року Рамі Кишласи відкрито як Рамі Кютюпханесі — Бібліотека Рамі, що діє під егідою Міністерства культури та туризму.

Поверхова логіка та матеріали

Якщо придивитися до фасадів, можна прочитати всю біографію будівлі: нижні яруси масивніші, вікна менші, кладка щільніша — це типова захисна логіка гарнізону XVIII століття. Верхні поверхи повітряніші, з ширшими арочними прорізами: їх перебудовували за часів Махмуда II, коли будівля стала «штабом імперії». У окремих місцях реставратори навмисно залишили відкритими невеликі ділянки старої кладки — своєрідні «вікна в історію», через які видно, як змінювалися техніки будівництва за два з половиною століття. Усередині сходи, перила та дерев'яні двері виконані в спокійній палітрі — без позолоти, у ритмі скромної військової естетики, що надає простору особливої серйозності, яка нагадує російські суворовські казарми XIX століття.

Цікаві факти та легенди

• Махмуд II провів у казармах Рамі близько двох років: 617 днів війни і ще кілька місяців відпочинку після Адріанопольського миру. По суті, весь цей час імперією керували з одного-єдиного гарнізону на околиці Стамбула.
• Коли офіцери нової армії вперше вийшли на плац у фесках і мундирах європейського крою, натовпи роззяв збиралися біля воріт спеціально, щоб подивитися на «реформенний» одяг — Рамі стало модним подіумом солдатської реформи Махмуда II.
• Під час окупації 1918–1923 років у казармах розмістили алжирських стрільців, привезених французами. За переказами, бійці турецької Групи національної оборони (Millî Müdafaa) зуміли таємно вивезти більшу частину зброї та боєприпасів до Анатолії буквально з-під носа французів.
• З 1986 року і до початку 2020-х у стінах казарм працював гігантський оптовий ринок «Рамі Куру Гида Чарші» — близько 1500 продовольчих крамниць. Туди переїхали торговці, які заважали руху на берегах Золотого Рогу в Еміньоню та Ункапани. Багато стамбульців досі називають будівлю «старим продуктовим ринком».
• 6 жовтня 1923 року, в день визволення Стамбула турецькою армією, Рамі стало одним із перших об'єктів, переданих від французів республіці — символічний момент, який сьогодні відзначається щорічно як День визволення міста.

Як дістатися

Казарми Рамі розташовані в районі Еюпсултан, на європейському березі Стамбула, на північний захід від історичного центру. Найпростіше орієнтуватися на квартал Рамі та вулицю, що веде від площі Топчулар. Координати — 41.0492° N, 28.9156° E. Найзручніший громадський транспорт — міські автобуси, що відправляються з Еміньоню, Таксима, Меджидієкьоя та Еюпа: зупинки «Topçular» і «Rami Kışlası» знаходяться в декількох хвилинах ходьби. Метробус лінії M1 проходить повз станцію «Topkapı», звідки автобусом або трамваєм можна дістатися за 10–15 хвилин.

З аеропорту Стамбула (IST) їдуть на метро M11 до пересадки на M7 і далі автобусом — загальний час близько 1 години 15 хвилин. З аеропорту Сабіха Гекчен (SAW) зручніше скористатися трансфером Havabus до Таксима і звідти автобусом. Від історичної площі Султанахмет до Рамі близько 8 кілометрів: на таксі — 20–30 хвилин залежно від заторів, на громадському транспорті — близько 45 хвилин. На території комплексу працює велика парковка, що робить поїздку на машині цілком зручною.

Поради мандрівникові

Найкращий час для візиту — весна (квітень–травень) та осінь (вересень–жовтень): у ці сезони не спекотно, і прогулянка величезним двором стає справжнім задоволенням. Взимку кам'яні галереї продуває вітер із Золотого Рогу, тому варто одягатися тепліше. Влітку, навпаки, під аркадами завжди є тіниста прохолода, що рятує від стамбульської спеки. На огляд закладіть щонайменше 1,5–2 години — цього вистачить, щоб пройти двір, оглянути кілька крил бібліотеки та піднятися до оглядового майданчика біля мінарету.

Усередині будівлі працює читальний зал вільного доступу, тому можна прийти з ноутбуком, посидіти з книгою або просто відпочити після прогулянки по Ейупу. Для мандрівників з дітьми є окрема дитяча секція з іграми та заняттями, а колекціонерам варто зазирнути до спеціального відділу рідкісних видань. Кав'ярні та ресторанчики, розміщені в комерційних приміщеннях, зручні для перерви — ціни помірні, кухня в основному турецька. Wi-Fi безкоштовний, доступ до більшості приміщень відкритий.

З практичних дрібниць: вхід до бібліотеки безкоштовний, але при собі краще мати паспорт — іноді його просять на стійці реєстрації читачів. Фотографувати в загальних залах дозволено без спалаху, у дитячій зоні краще уникати фотографування людей з міркувань тактовності. На території діє кілька правил тиші, особливо в основному читальному корпусі, тому гучні розмови по телефону тут не вітаються. Якщо ви подорожуєте з російськомовною групою, зручно завантажити офлайн-карту району: вказівники всередині комплексу в основному турецькою та англійською, і навігація по восьми крилах може виявитися заплутаною без плану.

Хороша ідея — поєднати візит з іншими пам'ятками району Еюпсултан: мечеттю Еюп Султан, фунікулером на пагорб П'єр Лоті та панорамою Золотого Рогу. Від Рамі туди можна дійти пішки за 25–30 хвилин або доїхати автобусом. Перед візитом все ж варто перевірити актуальні години роботи та режим заходів на офіційному сайті Рамі Кютюпханесі, оскільки частина залів періодично закривається на виставки та зустрічі. Казарми Рамі — це рідкісний маршрут, де за один день можна побачити і реформу османської армії, і слід європейської окупації, і сучасний культурний центр; саме тому Казарми Рамі заслуговують на місце в будь-якому нестандартному маршруті по Стамбулу.